Пташиний острів
Михайль Семенко Сонцем затамовую свій біль.Справді, я становлюся гострий,як Рене Ґіль.Поїду на Пташиний Острів!
Об камінь човен обіпре хінець.Боже, а як же злізтиколи зупинесь?Гей, змієкосий, куди завіз ти!
Море втеряло щось найдорожче.Два дні ревіло, казилось, благалоі корчилось.Замало! замало! замало!
Треба вище — й по-всьому!Як я — без сумління —до грому!Поставте мені трампліна!
16 — IV. 917. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.