Привітання
Михайль Семенко Назустріч багряному сонцю що встає в димотумані з-за похмурої сопкия шлю свій рожевий привіт.І сонцю і димній бухті й цьому пароплавові щойно з Америки прибувшомутакож моє поважання.
А в суботу я піду в мережчату залю місцевого „Золотого Рогу“де концерт бемольний має дати скрипачка в ажурній сукні.Звичайно, ми з нею чужі й далекі й навряд щоб я навважився сказати їй моїх кілька дерзостейале ж мушу я кинути їй комплімента, привітавши шовкові оаз-волоски під її елястичною пахвою.
Я дивлюсь у вікно на жовнірів і на те як розвантажують пароплав „Hénrik Ibsen North“і також на маневруючий на пристані потяг з кількома брудними червоними повізками.Занімів Морзе латунний інвалід ніч пройшла більш немає депешранкові моє вранішнє привітання.
28 — І. 916. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.