Вірш
Привітання

Привітання

Михайль Семенко

Назустріч багряному сонцю що встає в димотумані з-за похмурої сопкия шлю свій рожевий привіт.І сонцю і димній бухті й цьому пароплавові щойно з Америки прибувшомутакож моє поважання.

А в суботу я піду в мережчату залю місцевого „Золотого Рогу“де концерт бемольний має дати скрипачка в ажурній сукні.Звичайно, ми з нею чужі й далекі й навряд щоб я навважився сказати їй моїх кілька дерзостейале ж мушу я кинути їй комплімента, при­вітавши шовкові оаз-волоски під її елястичною пахвою.

Я дивлюсь у вікно на жовнірів і на те як розвантажують пароплав „Hénrik Ibsen North“і також на маневруючий на пристані потяг з кількома брудними червоними повізками.Занімів Морзе латунний інвалід ніч пройшла більш немає депешранкові моє вранішнє привітання.

28 — І. 916. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає