Портрет теслі
Богдан-Ігор Антонич Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні,тесав церкви стрільчасті й чарував жінок,тесав слова надхненні й на скрипці грав квітчастій.Горіли молодиці і дівчата в пянім щасті.Ой, неодна згубила з них вінок!
Коли умер, лишились його твори:дзвінкі пісні й церкви сріблистобанні.Дяки співали і співали хори,церкви були в смеречину убрані.Ой, голосило в кучерявий ранок дванадцять найкращих коханок.
4. квітня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.