Попоїм, посплю… Щасливий ніби…
Євген Плужник Попоїм, посплю… Щасливий ніби.Роздобув собі штани нові!Тільки очі так немов у риби,Та на в'язах мулько голові.
Дотягнусь, пурну і буде тихо! Мудреці!Через віщо серце ніби віхотьУ чужій невимитій руці?
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.