Походження українського народу

Якщо ж все ж таки говорити про звʼязок сучасної української людности з трипільською, то в кожним разі тільки як про звʼязок генетичний, трансформацію, цілковите перетворення антропологічного типу.

…етнографічна культура українського народу своїм корінням — історично — вростає в культуру античної доби, матеріяльну культуру «черняхівського» типу.

…формування етнографічної території українського народу в знаних нам нині межах сталося в другий період античної доби.

…давній світ за часів перед Різдвом годується українським хлібом, як і Голяндія в 17 ст. по Різдві.

Туркестан і Ніневія — це периферія. Центр — Україна. На Обі в Заураллі ми знаходимо скитські поховання, кургани, але скитські городища ми знаходимо не на Обі, а в Придніпровʼї.

Скити ніякі не туранці і не іранці. Вони енергетично — продукт розвитку попередньої (післятрипільської, передскитської) епохи, наступний, пізніший етап деформації тубільної людности, як вона сформувалася на Україні в усатівсько-городському післятрипіллі.

Кожна імперія — конгломерат народів.

Антропологи кажуть про змішання двох рас, що лягли в основу українського народу, як динарндного. Цей процес змішання, гадаємо, відбувся саме в цей, післятрипільський (передскитський), період.

Оскільки український народ є одним з індоєвропейських народів, то тим самим і процес творення українського народу, наших предків на Україні, як народу індоєвропейського, відноситься до ІІ тисячоліття перед Різдвом, саме до епохи післятрипільської (передскитської).