Вірш
Подорож

Подорож

Михайль Семенко

Я ходив з нею, далеко були ми —обходили немало поля і попали в ліс.Скільки прани — бо не були ми злими —я звідти в кімнату приніс!

Сьогодні сиджу. Не вабить синій сніг.У дзеркалі дививсь на риси.Не бачив сад моїх сьогоднішніх ніг.Цілий день пробув і самотньо згризся.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає