Пісня про вічну молодість

Пісня про вічну молодість

Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал!Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна відібється від скал, від скал.

Тріснути батогом на вітер буйний і вдаль, і вдаль!Наші очі далеччю гартуймо, а серце куймо на сталь, на сталь.

Ударять у срібну рунь золоті копита, мов грім, мов грім.Повними грудима будемо вітер пити, під дахом синього неба наш дім, наш дім.

Снігів завмерлу тишу вигуком розпороти: нема турбот!І сонцю ми поженемо навпроти бадьорі, радісні в галоп, в галоп.

Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал!Навпростець переїдемо всі перепони, здобудемо життя фінал.

Розпускають коні сиві гриви, пара з уст, мов дим.З рвучим вітром буйногривим! Бути вічно юним, вічно молодим!