Під вітром вгинаючи лінії прості…
Євген Плужник Під вітром вгинаючи лінії прості,Повис нерухомий за вікнами дощ…Кімната… який необмежний простір!Квадрати паркету — яких іще площ?..
Вдивися в цю сутінь, навколо розлиту;Уяву, як брови, докупи стягни, —Чотири краї невідомого світуЦе тільки кімнати чотири стіни!
Тож мандрам душі не давайсь на поталу, —І час заощаджуй, і рух економ!…Помалу.Сотається дощ за вікном…
Видання 1948 року
Текст за виданням: Рівновага, Авґсбург: Друк Антона Білоуса, 1948. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.