Вірш
Панна Люція

Панна Люція

Михайль Семенко

Я розкрив ноти — та музика не йде.Смичок тримати не сила пальцям.Серце, серце! Чому час не жде?Спогад і нуд — заховайся!

Сьогодні не можу робить нічого.У двір дивлюся.Десь грамофон. Хтось пройшов.Чи не панна Люція?

22 — VI. 914. Київ.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає