Вірш
Мрія одверта

Мрія одверта

Михайль Семенко

Повинен роздягтись і роззутися,поки не обляло жаром.Не можу я почуття позбутися —що я перед пожаром.

Нетерплячися хвилі жду —коли пульс напнеться перед вибухом.Пчілка, пчілка на квітці вся в меду,світ насторожується і поводе вухом.

Шлях здибав нас і дорогою спільноюрівночасно дійдем до менту.Може — я, може — ти будеш вільною,а може зіллє нас у мрію одверту.

Ще не мало страждать — перед найвищим  коханням.Ще не мало дрібниць і конфліктів залагоджувати.Ах, не дивись з зачудова́нням —не треба, не треба згадувати!

30 — VI. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає