Молитва ластівок

Номан Челебіджіхан

Чотирнадцятирічний хлопець, вправний вершник, утікає зі старої сільської школи. Там дітей б'ють палицею по пальцях і змушують зазубрювати незрозумілі арабські молитви. Єдине, чого він там навчився, — «молитви ластівок», яких птахи навчають своїх пташенят з любов'ю, а не з-під палиці. Згодом у селі відкривається нова школа, де молодий учитель пояснює все рідною мовою. Діти вперше розуміють, а зрозумівши, починають любити: книжки, рідний край і весь світ. Але одного осіннього дня до класу приходить суддя з наказом. Це оповідання про право вчитися рідною мовою і про те, що знання без розуміння нічого не дає. Оповідання написане кримськотатарською мовою й уперше опубліковане в Стамбулі. Цитати на Полудне подано в українському перекладі, зробленому з російського перекладу Ш. Абдураманової (за редакцією Лілі Юнусової).