Вірш
Міський світанок

Міський світанок

Михайль Семенко

Про найтихші гомони я хочу розповісти,про найтаємніші сплиски.Туман тмянить, звідусіль таємні вістідожеврівають блиски.Ясні і ніжні любих рук стискиі банальна розмова двох гарненьких міщанокАх як це нудно… червоносиній в сірім світанок.Півсонні зойки автомобілів, міських співанок.Тушать огні в садах, дограє музика.Бліднуть, тонуть, м'якшають рук тиски.Тухнуть тухнуть тухнуть огники блиски.Біла ніч умірає, ранкові передсмертні крики.Зорі гаснуть, доплескують сплиски.

30 — VI. 916. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає