Вірш
Мемуари

Мемуари

Михайль Семенко

Я зори п'ю співець лазоревийзори гранітових тротуарівв'яжу серпанок вечірньо-моревийпроститутчиних мемуарів.

Панни вільно поводяться ваблятьу пишних зодягах nature morte Ван-Ґоґа.Я люблю їх так як вони мене люблятьі жду пазурів осьминога…

1 — VII. 914. Київ.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає