Вірш
Медуза

Медуза

Михайль Семенко

Намул моторошний обплів тіло,медуза в серце вп'ялась.Синя пташка відлетіла —звідки Чорна взялась?

Огневу пляму зобачив зір.Зникніть, зникніть, медузи й змії!Я — самотній, злобоокий звір.Я — смілий!

7/20 — VIII. 917. Владівосток.

МЕДУЗИ

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає