Твір
Маруся Богуславка
Маруся Богуславка

Маруся Богуславка

Іван Багряний Іван Багряний
Ще не в Книжниці
— / 10

Старовинне козацьке місто з Успенським собором, де зберігається Мазепине Євангеліє. Весна й літо 1941 року. Місцевий театр готує виставу про Марусю Богуславку, полонянку, яка визволила невольників. Головну роль грає молода зірка театру, сирота з таємницею: її батька, «сівача свободи», колись розстріляли. У неї закоханий комсомольський ватажок, а її серце належить художникові, колишньому в'язневі, якого все місто вважає божевільним. Навколо доноси, нічні виклики в НКВД, вимерлі від голоду села, заборонені пісні й люди, що мають «дві душі»: одну для офіційного вжитку, другу таємну. Але в день прем'єри зала побачить у давніх невольниках сьогоднішніх каторжників, і вистава обернеться на мовчазну демонстрацію. А наступного ранку почнеться війна. Це роман про молодь, яка в епоху страху й брехні шукає правду, рідне слово й любов, і про силу мистецтва будити приспані душі. 18+. Текст містить сцени насильства, тортур, спроби зґвалтування та згадки про Голодомор.