Коляда
Богдан-Ігор Антонич Тешуть теслі з срібла сани,стелиться сніжиста путь.На тих санях в синь незнануДитя Боже повезуть.
Тешуть теслі з срібла сани,сняться веснянії сни.На тих санях Ясна Пані,очі, наче у сарни.
Ходить сонце у крисані,спить слов'янськеє Дитя.Їдуть сани, плаче Пані,снігом стелиться життя.
Видання 1934 року
Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.