Карцер № 4
Михайль Семенко № 4 карцер карцер № 4 —за які провини я сюди попав?Я такий комічний ніби тону в вирініби тону в вирі долі ж не спитав.
Карцер № 4 № 4 карцер —чом гріхи довічні я не замолив?Я мов з катеринкою гололобий старецья певне даремно досі в світі жив.
Карцер № 4 карцер № 4я на гавптвахті світ для мене згас.Але не принизять! бо хватаю зорі!Бо кусаю зорі і плюю на вас!
26 — V. 915. Владивосток. Гавптвахта.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.