Фальшивим тоном
Михайль Семенко Тремтячі тіні в душі моїй і вона.З нею — сум, а не радість німа, невиразність мрій.
Оголений стою на морозі, конаю.В пів на шосту зустрінутись маю там, на розі.
Вперше була байдужа вчора. Без стону —люблю — говорила нещирим тоном до зимного моря.
Нещирим тоном? Нещирим тоном на запита́ння!Не можу цього пригадати без стону! Фальшивим тоном — кохання!
10 — XI. 916. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.