Вірш
Естет

Естет

Михайль Семенко

Сьогодні я солідний естет.Розуме, свій смак зажмур!В душі моєї кабінетіEdmond de Goncourt.

Справжнє аполонське надхнення —Сріблянський заспокоїтись мусить.Хто винен за таке сполучення —Уітмен і Валерій Брюсов!

Я недалеко від Пізи.Срібло мандолінних струн.Настирливо в очі лізез графікою Ковжун.

23 — IV. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає