Дуже щира поезійка

Взагалі чого я сюди прибув у Київ?Місто досить нудневесною смердять акаціїулицями ходить гидкоі не знаєш чи це ти в парк попавчи десь в селі між чумаків.Мені не місце тутя почуваю що зупинивсьдалі ні на йоту не посуваюсьчерез два роки вниз піду.Обстанова мене огрублюєтовариство викликає гримаси.Тікати звідси!Тікати з Києва!До живих людей бігтитонких інтеліґентнихщо живуть сьогоднідихають сьогоднемсьогоднішнінерви рвуть.Немає нічого більш прекрасногояк сьогоднішній день —я не дожену його тут —кожного дня зостаюсь ззадутут, між своїми.Геть родичів — у серці моємумісця немає рідному всьому —рідним жити буду після 40 літ.Геть усе що спиняє менещо шкодить моєму біговіщо душу мою елястичну старить!Лагідність тягне мене під рельсиблагополучіє мене вбиває.

Не хочу слави тут,між своїми, де за мішоксміття та козацького вуса славу дадуть.Що мені за діло до Києва та родичівколи про Семенка мусять марсіяни знать?

23 — V. 914. Київ.