Вірш
Діти Аполона

Діти Аполона

Михайль Семенко

Лютий. Лютий. Лютий.Одинадцяте число.Мертвяк закутийневиправданим злом.

Доживає останні днікрижане лихо.В диханні білий снігпорошить стиха.

В саванах білих, білихплазують з усіх сторін.В кутках мізерять несміливодіти Аполона.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає