Був це хлопчик лагідний і тихий…
Євген Плужник Був це хлопчик лагідний і тихий,Як сосновий у безвітря ліс…(Для якоїсь радости і втіхиКожний з нас у дні прийшов і ріс).
А сімнадцятий минув, зустрінувНаречену, — кулю за Дніпром. — Обертайся, земле, без упину! Припасайте, припасайте бром!
Ах, цей хлопчик лагідний і тихий,Що над степом ранній біль простер! Для якої радости і втіхи Кожний з нас приходить і росте?
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.