Амазонка

Був натовп — розповідали. Була вона.А я никав по горах, по брудних улицях.Мене ворушила туга, як сталь міцна,і я почував, як моє серце скулиться.Мала розмову — казали. Була легкаі вела політику досить владно і тонко.У рухах — жвавість і стриманість в думках, —взагалі трималась, як амазонка.Але це — дурниці, я розумію.Проблукаю до ранку. Повернусь на світанні.Знайти вихід з цієї ситуації зумію.Сміється той, хто сміється останній.

14 — II. 917. Владівосток.