РЕЙТИНГ

Було б дуже сумно в цьому світі, коли б у ньому не можна було б чогось змінити. Але ще сумніше в ньому було б, коли б не було у ньому нічого незмінного.

Без самоти нічого сокровенного й бути не може.

Любов у світі не тільки любов породжує, але й усі біди.

Кожна людина - щось таке, що ніколи і ніяк не повториться, відтак не повторюються й людські історії.

Кожна людина й тварина шукає собі криївки – всім їм треба сховатися від світу.

Вона все-таки існує на цій землі – любов, і, поки вона є, доти можна не боятися за сонце: світитиме воно через мільярд років чи ні.

Любов цей світ ушляхетнює.

Любов – це і є рух до спокою.

Тісно людям жити на світі... Кожному хочеться більше простору, хоч би й на трупах сусідів... Дикі інстинкти! І тоді до чорта летить культура, наука, артизм... Нащо лікарні, клініки? Загоювать організм, щоб готувати «гарматне м'ясо»?.. Дикуни забувають, що сонце одне — і всім світить, і всіх гріє... Ех... Мирно заснем на лоні природи поруч з зеленими в'язами, липами.

Можна втекти від помсти буржуазного суду, але не можна врятуватись від кари буржуазного Бога.