Василь Доманицький

Літературознавець, історик, фольклорист і видавець, який прожив зовсім недовго, але лишив помітний слід в українській науці. Народився в селі на Звенигородщині, був учнем історика Володимира Антоновича, і саме від нього перейняв любов до джерел і архівної праці. Ще замолоду виступив ініціатором першого з'їзду українських студентських громад у Російській імперії, за що потрапив під нагляд поліції. Працював у київських і львівських часописах, багато років був секретарем редакції «Киевской старины», а також був одним із засновників видавництва «Вік». Найбільше прославився тим, що редагував перше повне видання Шевченкового «Кобзаря», а в окремій праці докладно розібрав його текст і розбіжності між списками. Захистив і авторство Марка Вовчка, спростувавши сумніви Куліша. За громадську діяльність його заслали на далеку північ. Помер молодим на чужині, у Франції, а поховали його в рідному селі.