Олексій Комаровський

Олексій Комаровський народився 1 квітня 1974 року в Попасній — великому залізничному вузлі Луганщини. Читати навчився років у п'ять, і саме українською, а з дев'яти вже дописував у зошит продовження прочитаних пригодницьких романів.¹ Після школи, як і багато хто в Попасній, попрацював на залізниці — електромонтером СЦБ.²

1992–1997 року навчався на історичному факультеті Луганського педагогічного інституту імені Тараса Шевченка. Вступив майже випадково, поїхавши на підготовчі курси «за компанію» з другом, і став першим у родині з вищою освітою. Тодішній луганський істфак був осередком гумористів і КВНників, і саме там Олексій почав писати сценарії й жарти.³ 2001 року він закінчив аспірантуру з соціальної педагогіки⁴ і до 2007 року працював заступником директора Луганського коледжу культури і мистецтв та ученим секретарем і викладачем Луганського державного інституту культури і мистецтв.⁵

З 2008 року Комаровський працює як професійний сценарист і драматург; того ж року написано його першу п'єсу «Цигарки поштучно».⁶ 2011 року вийшов комедійний бойовик «Down Town, або Ключ до успіху» за його сценарієм — знятий у Луганську на камеру мобільного телефона з бюджетом у сотню тисяч гривень; 2012 року його показав канал «2+2».⁷

У ці роки він працював на Луганському телебаченні автором і ведучим телепроєктів і документальних фільмів; найбільше глядачі запам'ятали дитячі «Ігри ерудитів», що збирали шкільні команди з усієї області.⁸

2014 рік змусив покинути Луганськ: Комаровський переїхав до Києва й одразу написав сценарії трьох серій телесеріалу «Лабораторія кохання».⁸ У грудні 2014-го він увійшов до правління Гільдії сценаристів України.⁹

П'єси Комаровського почали вигравати фестивалі: 2016 року «Квартира погодинно» перемогла на фестивалі комедії «ГаШоТю», а наступного року відзначення здобули її та «Кіно для дорослих».¹⁰ У 2016–2020 роках він викладав основи сценарної майстерності в київських кіношколах.¹¹ 2019 року два проєкти за його сценаріями — «Королі репу» і «Я, „Побєда“ і Берлін» — перемогли в пітчингу Держкіно.¹² У 2020–2023 роках він був експертом Українського культурного фонду.¹³

2021 року сценарій комедії «Шалені бджолярі» визнали найкращим на маріупольському кінофестивалі «Кіно і Ти», а в прокат вийшли «Королі репу», чий сценарій номінували на премію кінокритиків «Кіноколо».¹⁴ У березні 2024 року, після перенесеного через війну релізу, у кінотеатрах вийшла пригодницька комедія «Я, „Побєда“ і Берлін» за повістю Кузьми Скрябіна, співавтором сценарію якої він є.¹⁵

Професійна спільнота двічі поспіль відзначила його Премією Гільдії сценаристів України: 2024 року — за сценарій «Королів репу»¹⁶, 2025-го — за драматичний серіал «Потяг».¹⁷

Десять років Комаровський виношував задум історичного роману про Софію Потоцьку — жінку, яка зі соціального дна піднялася до вершин аристократії своєї епохи. 2026 року у видавництві «Богдан» вийшов перший том — «Несвята Софія», пригодницький сюжет якого мандрує Європою від України до Франції й від Туреччини до Польщі.¹⁸

У жовтні 2026 року автор передав видавцю рукопис другого тому. Задумана дилогія переросла в трилогію, і тепер він працює над завершальною частиною.¹⁹