Марина Жданова

…якщо в тебе залишилось хоч одне слово — скажи його. І якщо колись тебе знайдуть — хай знайдуть не лише твоє тіло, а й слід від твого голосу.

Інколи врятувати — це не підняти. А просто — сісти поруч.

Іноді перемога — це не стратегія. Це просто сміх у правильний момент. І сонце, яке все ж пробилось.

Хтось іде, коли кличиш, а хтось — коли мовчиш, але далі не можеш.

…іноді, слово не повторюється, а повертається. І каже його не людина — бо люди іноді забувають. А душа — ні. Інколи світ кричить не через вибух, а через те, що не встигли сказати в голос.