Люко Дашвар

Хіба можна було довірити кохання дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один такий день. І згадки б нелишилось. Ні... Любов — не для чужих очей. Любов - то таємниця. Незбагнена примха безросудного серця...

Моя долі при мені, як пришита.

Близькі стосунки народжують дуже хвилюючі відчуття. Можливо це і є любов.

Вибір серця! Прекрасно! Прекрасно! Серце завжди відчуває невидимі інформаційні потоки Всесвіту, які впливають на наше життя.

Бабуся казали — у кого коралі біля серця, того вночі зірка зігріє.

Мрії збуваються, треба тільки не здаватися і не опускати рук!

Любов — не для чужих очей. Любов — то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять ту квітку розпуститися вночі. Тільки — дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов — краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.