Відьма

Тарас Шевченко

Поема про кріпачку Лукію, яку пан узяв у похід до Бендер і покинув із близнятами. Згодом він забирає дітей: сина віддає в лакеї, а з донькою чинить гріх. Збожеволіла Лукія приходить до циган, стара Маріула вчить її лікувати травами; вона лікує людей у селі, та її все одно звуть відьмою. Наостанку прощає пана, що вмирає, а навесні її знаходять утопленою й ховають без попа, з осиковим кілком. У виданні — з підзаголовком «Осика». Седнів, 7 березня 1847 року; остання редакція — 6 березня 1858-го.