Слово про закон і благодать

Іларіон Київський

Урочиста проповідь, яка вважається однією з вершин ораторського мистецтва Київської Русі. Автор зіставляє старозавітний Закон і новозавітну Благодать, щоб показати: християнство — не надбання одного обраного народу, а світло для всіх, і Русь, прийнявши його, стала рівною серед християнських держав. Особливо зворушливою є похвала князеві Володимиру, якого автор ставить поруч із великими правителями-хрестителями, та його синові Ярославу, що прикрасив Київ храмами. Твір вражає не лише глибиною думки, а й красою слова: це перший відомий текст, у якому Русь заговорила про себе з гідністю і власним голосом.