На калиновім мості

Петро Панч

Мемуарна «повість минулих літ», яка збирає півстоліття життя однієї людини в мозаїку новел, портретів і спогадів. Починається вона з босоногого дитинства на Слобожанщині наприкінці XIX століття, де хлопчик ховає знайдену копійку і мріє про оселедця. Далі йдуть землемірне училище, Перша світова, революція та перші літературні кроки, а також диспути 1920-х. Єдиного сюжету тут немає: нитку тримає сам оповідач, який переходить від епізоду до епізоду. Найсильніші сторінки — ранні розділи з живою мовою, гумором і точною деталлю. Пізніші частини, написані в радянську добу, читаються як свідчення світогляду своєї епохи.