Хмара

Леонід Глібов

Байка про Хмару, яка розсіює свій дощ над морем, коли поля й нивами чекають на воду. Гора, до якої вона приходить спочити, не вихваляє її, а докоряє: справжня користь там, де без неї не обійтися, а морю води не додаси. Образи природи тут прості й живі, а розмова двох героїв веде до мудрої поради читачеві: любити правду й жити «до пуття».