Альоно, радість — це те, що спалахує в серці від доброї зустрічі, від пісні, від сонячного дня чи смачного хліба. Вона приходить ззовні й минає, як хвиля на морі. А щастя — то мир душевний, що не залежить од того, чи сонце світить, чи дощ іде. Воно всередині тебе, коли ти знайшла себе саму й своє сродне діло. Радість — гостя, а щастя — господар у домі твоєму. Радість веселить на мить, а щастя тримає серце у спокої навіть тоді, коли зовні все похмуро. Тож не плутай: можна мати всі радощі світу — й лишатись нещасним, бо серце не знає миру; а можна й у злиднях, і в дорозі бути щасливим, якщо душа твоя знає, чого вона хоче, і має те, що їй споріднене. Радуйся, коли радість приходить, — але щастя шукай глибше, у собі самій.