Богиня
Діва

Богиня · Гори · Таври

Діва

Також: Парфенос, Діва таврів

Грізна богиня таврів, якій віддавали чужинців з моря; самі таври звали її Іфігенією

Властивості

За Геродотом, таври приносили Діві в жертву всіх, хто зазнав корабельної аварії біля їхніх берегів, і греків, захоплених у морі: після обрядів убивали ударом палиці по голові, голову настромлювали на жердину, а тіло, за одними розповідями, скидали зі скелі, на якій стояв храм, за іншими — закопували. Самі таври, пише Геродот, кажуть, що ця богиня — Іфігенія, донька Агамемнона. У грецьких переказах таврська богиня — Артеміда, а Іфігенія — її жриця; цей сюжет розвинула трагедія Евріпіда, а українською — поема Лесі Українки. У грецькому Херсонесі, збудованому на землі таврів, Діва (Парфенос) була головною покровителькою міста: нею присягали громадяни.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубань
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

Храм на скелі над морем у землі таврів; у Херсонесі — шанування Парфенос як покровительки міста, її зображення на монетах.

  • Крим

Що варто знати

Чи херсонеська Парфенос — та сама богиня таврів, чи грецька богиня, що перейняла місцеве шанування, — дискусія, і так і пишемо. Що саме таври називали своєю богинею, ми знаємо лише в грецькому переказі.

Версії1

  1. 440 до н. е. Геродот · IV, 103; Loeb, т. 2, с. 325–327

    Таври приносять у жертву Діві всіх, хто зазнав корабельної аварії, і греків, яких захоплюють у морі: після перших обрядів бʼють жертву палицею по голові; голову настромлюють на кіл, а тіло, за одними розповідями, скидають зі скелі, на якій стоїть храм, за іншими — закопують. «Цю богиню, якій вони приносять жертви, самі таври називають Іфігенією, донькою Агамемнона». У примітці видавця: місцева богиня, яку греки ототожнювали з Артемідою.

У міфах1

У літературі1

Джерела1

  • 440 до н. е. Геродот. Історія, кн. IV «Мельпомена» (за виданням: Herodotus, with an English translation by A. D. Godley. Vol. 2. Loeb Classical Library, 1921). Скан ↗