Хома

Радник, переконаний, що навчився жити без прив'язаностей — доки в двері не подзвонять опівночі.

у творі — Оповідач

Сорокарічний естет. Три роки тому його покинула кохана, і відтоді він живе за власним рецептом: без надії, без розпачу, "aequam servare mentem". Чемний з усіма, нікого не пускає близько — і називає це мудрістю, а не втечею. Новий рік він планує стрічати так, як любить: сам, у своїй тихій твердині, задоволений власною неприступністю. А потім у двері дзвонять. Лист. Її почерк. І рівно за одну ніч виявляється, скільки коштувала ця трирічна рівновага. Чи витримає його "твердиня спокою" ще одну зустріч із тим, від чого він утікав? Відповідь — у листі, який він читає, не відриваючись, поки годинник не вдарить дванадцяту.