Тарас Будьба
Історична повість про запорозьке козацтво XVII століття, родину козацького полковника Тараса Бульби та його синів Остапа й Андрія. Повернувшись із Київської академії, брати вирушають із батьком на Запорозьку Січ, де проходять через випробування війною, братерством, зрадою та смертю. Кохання Андрія до польської панночки стає причиною його відступництва, а Тарас опиняється перед найстрашнішим вибором — між батьківською любов’ю та козацькими переконаннями. Твір має дві принципово різні редакції — 1835 та 1842 року. Перша більше зосереджена на українському козацькому світі, тоді як друга була значно перероблена й доповнена імперськими та російсько-націоналістичними мотивами. Відрізняється навіть фінал: у першій редакції Тарас потрапляє в полон, у другій його страчують спаленням.